Піднебенной: має бути порядок у всьому.

23 Листопада 2021

Півзахисник «Альянсу» В’ячеслав Піднебенной в інтерв’ю клубній пресслужбі поділився своїми спогадами про юнацькі часи, секретами виховання сина-футболіста та розповів про те, як дивитися матч з трибун.

«Матч з трибун важко дивитися»

Коли ти не можеш грати, то гру з трибун завжди важко дивитися, дуже переживаєш. Емоції накопичуються, звісно, і коли матч закінчується, «знищуєш» себе і дуже хочеться спати. Також, безумовно, хочеться вибігти на поле і допомогти хлопцям, але згодом опановуєш себе і розумієш, що не можна.

«До футболу мав дитячий інтерес»

Коли мені було дев’ять років, батько відвів мене у маріупольську школу «Новатор». Це була одна з найкращих шкіл. Але, після розпаду Радянського Союзу, все було в занедбаному стані, поле мало тирсове покриття,  все було в пилу. Незважаючи на це, дуже подобалося займатися, був дитячий інтерес, плюс постійно дворовий, шкільний футбол, часті змагання. Так воно і переросло не просто в забавку, а вже в професійний футбол.

«Про дубль «Шахтаря» є що згадати»

З молодіжного футболу особливо згадується 2008 рік, дубль «Шахтаря». Ми були на турнірі в Нідерландах, його виграли, я тоді був капітаном. Спогади дуже приємні, молодість, юність, є багато чого згадати. В мене аж сльози на очах виступили (посміхається).  В тій команді були Ярослав Ракицький, Богдан Бутко, Кирило Дорошенко, Вадим Шаврін, Валерій Лебідь, Андрій Шибко. Андрій взагалі був одним із найкращих гравців нашого віку (1988 рік народження), шкода, що не заграв через травму. З деякими досі добре спілкуюся, Шаврін та Дорошенко – мої куми.

В’ячеслав Піднебенной (крайній справа в нижньому ряду) на турнірі в Нідерландах у 2008 року

«У сина має бути порядок у всьому»

Хотів, щоб мій син став порядною, доброю людиною, це перш за все. Також  в нього має бути порядок у всьому: в побуті, в школі, на тренуваннях. Але чи стане він футболістом, залежатиме лише від нього. Якщо в нього буде терпіння, бажання, все вийде, я зі своєї сторони допоможу. Нещодавно на турнірі він зайняв п’яте місце й отримав відзнаку найкращого півзахисника.

В’ячеслав із сином Владом

Можливо, ця нагорода й авансом для нього, але нехай вона для нього буде мотивацією, щоб він дивився на цю відзнаку і більше працював над собою. Як це не дивно звучить, але мені, як батьку, не страшно дивитися на те, як йому на полі боляче, тому що він це мужньо сприймає.

Повна версія інтерв’ю доступна на YouTube каналі ФК «Альянс»: https://youtu.be/NPgiQwqqy5Y

Пресслужба ФК «Альянс».